Зовнішнє дренування є найбільш частим варіантом завершення оперативних втручань на жовчних протоках (ЖП), проте, воно не позбавлене недоліків. Небезпеку за транспапілярної методики дренування несе компресія панкреатичної протоки, що може бути причиною гострого панкреатиту. Мета роботи - оцінка ефективності медикаментозної декомпресії ЖП у клінічному експерименті. Після виконання відкритих і лапароскопічних оперативних втручань з приводу холецистохоледохолітіазу в 2-х групах пацієнтів виконувались черездренажна холангіоманометрія в перші 5 діб післяопераційного періоду та оцінка ступеня післяопераційного больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою через 24 та 48 год після втручань. В основній групі окрім зовнішнього дренування застосовувався запропонований спосіб медикаментозної декомпресії ЖП. В перші 5 діб простежувалась достовірна різниця середніх показників залишкового тиску в загальній ЖП (<$Eroman {p~<<~0,001;~p}~<<~0,05>). Середні показники больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою через 24 та 48 год після втручань відрізнялися зі статистичною достовірністю (<$Eroman p~<<~0,001>). Запропонований спосіб медикаментозної декомпресії запобігає розвитку біліарної гіпертензії та забезпечує оптимальне знеболення в ранньому післяопераційному періоді.

  Повний текст PDF - 891.001 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"