Наукова періодика України | Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика | ||
Лайко А. А. Дослідження стану слизової оболонки ділянки кісcельбаха у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу / А. А. Лайко, Ю. В. Гавриленко, О. В. Степанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 435-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24%281%29__70 Зона Кісcельбаха є найчастішою ділянкою рецидивуючих носових геморагій, які виникають не тільки у разі дії травмуючого чинника, але і часто спостерігаються за наявності такої тяжкої супутньої патології у дитячому віці, як цукровий діабет 1 типу. Тривалий перебіг захворювання призводить як до латентних, так і до виражених змін мікроциркуляції слизової оболонки носа. Мета роботи - дослідити стан слизової оболонки перегородки носа у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу. За період 2014 р. було обстежено 67 дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" з цукровим діабетом 1 типу. Проведено загальне оториноларингологічне обстеження пацієнтів із застосуванням за необхідністю відеоендоскопії з фіксацією мікроангіопатій слизової оболонки носа та реєстрації одержаних даних у розробленій анкеті огляду. Серед обстежених хворих 61 % (n = 41) були хлопчики - 39 % (n = 26) дівчатка. Віковий діапазон коливався від 3-х до 18-т років (середній вік - <$E10,37~symbol С~4,47> років). У 31,34 % пацієнтів було діагностовано хронічний тонзиліт, 29,8 %- викривлення перегородки носа, 13,4 % - рецидивуючі носові кровотечі, 9 % - гострий риносинусит, 16,9 % дітей були без супутньої ЛОР патології. Сухість слизової оболонки відмічено у 31,34 % хворих справа - 40,2 % зліва, гіперемію у 11,9 % справа - 11,9 % зліва, наявність кірок на перегородці носа - 19,4 % справа і 22,3 % зліва. Розміщення судинного малюнка: у 46,2 % справа і 56,7 % зліва була поверхнево розташована судинна сітка, яка локалізувалась у передньо-серединному відділі носової перегородки (найбільш типова локалізація); у 35,8 % справа і 23,8 % зліва пацієнтів поверхневі судини вказаної зони найбільш чітко візуалізувались в передньо-нижньому її відділі; у 14,9 % справа і 13,4 % зліва була відмічена верхня локалізація мікросудинного малюнка. Поширення судин було зафіксовано у краніально-каудальному (23,35 % справа і 32,8 % зліва) і каудально-краніальному (67,1 % справа і 62,68 % зліва) направленнях. Судини мали різну просторову орієнтацію: дорсо-вентральну (23,88 % справа і 23,35 % зліва) і вентро-дорсальну (58,2 % справа і 44,77 % зліва). За типом розгалуження зустрічались магістральний (5,9 % справа і 2,98 % зліва), розсипний (58,2 % справа і 44,77 % зліва) і змішані типи судинного малюнка (31,34 % справа і 52,2 % зліва). Висновки: за результатами мікрориноскопічного дослідження слизової оболонки перегородки носа у дітей, хворих на ЦД-1 розроблено клініко-анатомічну класифікацію мікросудинних змін в підепітеліальному шарі зони Кісcельбаха, включаючи систематизацію розміщення і напрямку судин з урахуванням вираженості мікроангіопатій. Запропонована класифікація може слугувати анатомічною основою для раннього виявлення мікроциркуляторних змін і розробки щадних методів їх консервативного лікування. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Лайко А. А. Дослідження стану слизової оболонки ділянки кісcельбаха у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу / А. А. Лайко, Ю. В. Гавриленко, О. В. Степанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 435-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__70.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |