У разі хірургічного лікування стенотичних уражень сонних артерій залишаються актуальними питання інтраопераційного моніторингу функціонального стану нейронів головного мозку під час ішемії, зумовленої перетисканням a. сarotіs на час її реконструкції, в тому числі з застосуванням електрофізіологічних методів. Мета роботи - оцінка клінічної ефективності нейрофізіологічного моніторингу у разі хірургічного лікування хворих зі стенотичними ураженнями сонних артерій. Дослідження проведено на базі ВМКЦПР (м. Одеса) протягом 2012 - 2014 рр. У дослідженні прийняли участь 20 хворих, розподілених на 2 клінічні групи по 10 хворих у кожній. У 1-й групі застосовували класичну ендартеректомію зі стандартною схемою профілактики ішемічних порушень. У 2-й групі додатково застосовували інтраопераційну метаболічну корекцію за допомогою неотону, який вводився інтракаротидно за болюсною схемою. Інтраопераційний моніторинг толерантності мозку до ішемії проводили за методом електроенцефалографії. Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США). Показано, що під час хірургічного втручання у пацієнтів обох клінічних груп виникали електрофізіологічні феномени, характерні для реперфузійного синдрому. Після постановки катетера у внутрішню сонну артерію та введення болюсу неотону, амплітуда альфа-ритму зростала до 45 - 50 мкВ, за повторного введення болюса активність альфа-ритму продовжувала зростати до 50 мкВ, що вище контрольних значень (<$E35,5~symbol С~0,3> мкВ). Обговорено доцільність застосування нейрофізіологічного моніторингу у разі оперативних втручань на сонних артеріях.

  Повний текст PDF - 940.924 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"