Мета роботи - кількісна оцінка зміни стану функції зорових нервів та порівняння її з післяопераційним періодом. На базі відділення нейрохірургії № 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в період 2003 - 2014 рр. було прооперовано 96 пацієнтів з даною патологією. Середній вік пацієнтів склав 42,3 роки. Крім базальних менінгіом проаналізовано краніоорбітальні менінгіоми з порушенням зорової функції. Діагностика складалась з проведення загального лабораторного обстеження, неврологічного, офтальмологічного огляду, краніографії, СКТ, МРТ, в деяких випадках ангіографічного обстеження. У більшості випадків одержано позитивний результат хірургічного лікування - 84 (87,5 %). Покращання стану в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді - 72 (75 %), стабілізація стану (відсутність поглиблення неврологічного дефіциту) - 12 (12,5 %), погіршення стану в ранньому періоді - 3 (3,1 %), продовжений ріст пухлини - 8 (8,3 %), післяопераційний однобічний амовроз - 1 (1,04 %) випадок. Радикальність проведених оперативних втручань оцінювалась нами за шкалою D. Simpson. Під час аналізу випадків було використано шкалу оцінки зору німецької асоціації офтальмологів. Висновки: правильний підхід та об'єктивна кількісна оцінка функції зорових нервів допомагає в подальшому вибрати найбільш оптимальний (ефективний) спосіб лікування пацієнтів з краніоорбітальними та базальними менінгіомами, які викликають компресію зорових нервів і таким чином впливають на їх функцію.

  Повний текст PDF - 210.611 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"