Оцінка відповіді на терапію іматинібом у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію в залежності від перерви у лікуванні та середньої добової дози препарату

Перехрестенко, Т. П.

На сьогодняшній день залишаються до кінця невизначеними причини формування незадовільної відповіді на терапію іматинібом, пошук можливих причин резистентності продовжується. Мета роботи - проаналізувати відповідь на терапію іматинібом залежно від перерви у терапії та фактично одержаної середньої добової дози препарату. 105 хворих було розподілено на 3 групи залежно від середньої тривалості перерви у лікуванні: перша - 10 днів, друга - 30 днів, третя - 60 днів. Також визначалася середня добова доза іматинібу, яку фактично приймав пацієнт. Вона розраховувалася, виходячи з даних про тривалість перерви у лікуванні. Одержані дані свідчать про негативний вплив перерв у терапії в середньому на 30 та більше днів у період перших 6 міс лікування. Показано, що реальна доза препарату була меншою за рекомендовану. Середню добову дозу препарату було визначено у кожній групі пацієнтів залежно від перерви у прийомі іматинібу. Підрахунок середньої добової дози показав, що доза 328, 44 мг/доб за 6 міс лікування у групі з перервою у середньому 30 днів негативно впливає на ефективність терапії через 12 та 18 міс. Середня доза 271, 35 мг/доб протягом 6 міс лікування виявилася неефективною. Висновок: дотримання рекомендованої дози є запорукою позитивної відповіді на лікування інгібіторами тирозинкінази. Безперервне забезпечення препаратом хворих на ХМЛ та прихильність пацієнтів до лікування сприятиме покращанню результатів лікування.


	Наукова періодика України		Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика