Зміна циркадіанної організації функцій нирок під впливом пропранололу: участь шишкоподібної залози

Пішак, В. П.; Кривчанська, М. І.

Бета-адреноблокатори широко використовуються в клінічній практиці у лікуванні серцевої недостатності як антигіпертензивні засоби. Меншою мірою вивчено їх вплив на функцію нирок і, особливо, на хроноритмічну організацію. Мета роботи - з'ясувати реакцію центральної ланки хроноперіодичної системи (шишкоподібної залози (ШПЗ)) і периферичного осцилятора (нирок) на вплив бета-адреноблокаторів, зокрема, пропранололу за зміненого фотоперіоду. Експерименти проведено на 72 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях масою <$E160~symbol С~20> г. Вивчено значення блокади бета-адренорецепторів у регуляції хроноритмів функцій нирок, а також визначено роль екзогенного мелатоніну (0,5 мг/кг) в механізмах корекції порушень циркадіанної організації вказаних ренальних функцій за умов блокади бета-адренорецепторів на тлі різної тривалості фотоперіоду. Уведення тваринам мелатоніну на тлі дії пропранололу за різної функціональної активності ШПЗ призводило до зміни хроноритмічної діяльності нирок. Найбільші зміни реєстровано у разі дії пропранололу за умов постійного освітлення і уведення мелатоніну лише частково нівелювало прояви зрушення функцій нирок, а в окремих випадках не викликало змін. Мелатонін спричиняв збільшення екскреції ендогенного креатиніну на 14 % щодо показників тварин, яким індол не уводили, зростання швидкості клубочкової фільтрації - на 37 %, дистального транспорту натрію - на 8 % та зниження на 25 % екскреції іонів водню. Вказані зміни зумовлені пригніченням синтезу ендогенного мелатоніну під впливом тривалого освітлення та дією пропранололу. Висновки: призначення провідного гормону ШПЗ і мелатоніну, який має виражені хроноритморегулювальні властивості, доцільно проводити з урахуванням часової організації фізіологічних функцій організму, зокрема, нирок.


	Наукова періодика України		Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика