Мета роботи - визначення прогностичних чинників ішемічних ускладнень церебрального вазоспазму (ВС) у разі аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) за допомогою математичних методів обробки даних. Клініко-інструментальні обстеження проведено у 350 хворих з використанням СКТ мозку, церебральної ангіографії (ЦАГ), ультрасонографії (УС), за встановленими показами проведене мікрохірургічне виключення інтракраніальної аневризми. Використано клінічні шкали WFNS для САК та NIHSS. Математичну обробку даних проведено на базі алгоритму, заснованого на t-критерії Стіюдента в модифікації Н. М. Амосова та співавторів. За результатами математичного аналізу ролі низки клініко-інструментальних показників у розвитку ішемічних ускладнень церебрального ВС доведено прогностичну значимість наступних чинників: терміну від початку захворювання (3 - 11 доба), тяжкості стану під час поступлення в стаціонар (III ступінь за шкалою WFNS), локалізації розриву аневризми у внутрішній сонній артерії, терміну проведення операції від маніфестації САК (до 11 доби), наявності інтраопераційних ускладнень, реєстрації ВС до операції за даними ЦАГ, УС ознак вираженого та критичного ВС. Висновки: чинники ризику, для яких встановлено найбільшу прогностичну значимість (інформативність більше 2 балів) - наявність IV типу ВС за даними ЦАГ до операції, термін проведення операції до 11 доби від маніфестації САК, УС ознаки критичного ВС - можуть вважатись предикторами розвитку симптомного церебрального ВС та відстроченої ішемії мозку у хворих з аневризматичним САК.

  Повний текст PDF - 475.821 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"