Відомо, що артеріальна гіпертензія (АГ) та низький АТ негативно впливають на когнітивні функції. В той же час вивченню значення добового ритму АТ у розвитку когнітивних порушень у пацієнтів з інсультом приділяється мало уваги. Існують неоднозначні дані про вплив дисліпідемії на когнітивні функції. Мета дослідження - вдосконалення діагностики, оптимізація профілактики та лікування когнітивних порушень шляхом впливу на фактори ризику у хворих в ранній відновний період ішемічного інсульту (ІІ). Неврологічний статус хворих обстежили з використанням шкали NIHSS, для вимірювання ступеня інвалідизації застосували шкалу Ренкіна, когнітивні функції оцінено за допомогою шкали MMSE, БЛД. Для виявлення АГ і порушень циркадного ритму АТ застосували 24-годинне амбулаторне моніторування АТ. Обстежено 60 хворих (43 чоловіків та 17 жінок віком 18 років і старше) з діагнозом ІІ у ранній відновний період захворювання. Дослідження показало значну поширеність когнітивних розладів - 76,67 %, причому у 30 % вони досягали ступеня деменції. Виявлено, що факторами ризику когнітивних порушень у хворих з ІІ є тяжкий неврологічний дефіцит, високі цифри САТ середнього, ПАД мінімального і середнього, типи циркадного ритму АТ non-dipper та reverse-dipper, підвищений рівень ХС ЛПНЩ. Висновки: обстеження когнітивних функцій після інсульту, виявлення факторів ризику за допомогою використання методу добового моніторування АТ та визначення ліпідного спектра крові є необхідним для планування подальших лікувальних, профілактичних і реабілітаційних заходів.

  Повний текст PDF - 234.938 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"