Незважаючи на розвиток сучасних діагностичних можливостей, нерідко пацієнти зі скаргою на запаморочення не одержують адекватної допомоги. Враховуючи поліетіологічність симптому запаморочення, необхідно детально вивчати анамнестичні дані, умови його виникнення та регресування для встановлення правильного діагнозу. Під час збору клініко-анамнестичних даних в практичній роботі з'ясовується, що пацієнти називають "запамороченням" великий спектр різноманітних змін самопочуття (генез яких може бути гіпоксичний, інфекційний або постінфекційний, паранеопластичний, аутоімунний, токсичний тощо). Наведено дані щодо важливості патогенетичних аспектів запаморочення в навчанні та практиці лікарів різних спеціальностей, оскільки з'ясування патогенетичних та часових характеристик змін стану пацієнта зі скаргами на "запаморочення" важливе для обгрунтованого вибору діагностичної та лікувальної тактики.

  Повний текст PDF - 163.642 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"