Наукова періодика України | Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика | ||
Дибкалюк С. В. Можливості діагностики та інструментального контролю лікування синдрому компресії хребтової артерії / С. В. Дибкалюк, Г. І. Герцен, В. А. Черняк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 15-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22%281%29__5 Діагностика синдрому компресії хребтової артерії є надзвичайно складною та актуальною проблемою. Адже незважаючи на те, що в міжнародній класифікації хвороб МКХ-10 цей синдром зустрічається під рубриками М47.0, G99.2*, М53.0, в рекомендаціях Європейської асоціації кардіологів з діагностики та лікування захворювань периферичних артерій 2011 р. зазначено про інформативну обмеженість сучасних методів діагностики у візуалізації екстракраніальної патології хребтової артерії (ХА). Мета дослідження - провести порівняльний аналіз та визначити діагностичну роль основних методів дослідження - ультразвукової доплерографії (УЗДГ), магнітно-резонансної ангіографії (МРТ-АГ), селективної ангіографії (СА). Проліковано 1200 хворих з вертебро-базилярною недостатністю, що була зумовлена позиційною компресією ХА. 600 хворих проходили консервативне лікування і склали контрольну групу, а 600 - хірургічне лікування та були включені до основної групи. Хірургічне лікування полягало в ліквідації факторів компресії ХА по всій довжині хребтово-драбинчастого каналу. Кратність змін об'ємного кровоплину до операції складала <$E4,28~symbol С~1,72> (t = 2,58, p << 0,01), через 3 міс після хірургічної декомпресії <$E1,63~symbol С~0,42> (t = 2,58, p << 0,01). Визначено позитивний ранговий кореляційний зв'язок між зменшенням змін об'ємного кровоплину по ХА під час позиційних проб і регресом клінічного перебігу в балах (r >> 0,7). Чутливість МРТ-АГ складала 97,8 %, УЗДГ з ортопедично-позиційними пробами - 92,4 %. СА мала низьку чутливість щодо позиційної компресії ХА. Висновки: у разі діагностики синдрому компресії ХА найбільшу чутливість має МРТ-АГ в режимі фазового контрастування, 3DTOF з позиційними пробами та УЗДГ ХА у разі зміни ортопедичного положення голови та верхніх кінцівок. Метод УЗДГ ХА з позиційно-динамічними пробами зручний та інформативний у разі поточного динамічного спостереження. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Дибкалюк С. В. Можливості діагностики та інструментального контролю лікування синдрому компресії хребтової артерії / С. В. Дибкалюк, Г. І. Герцен, В. А. Черняк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 15-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__5.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |