Мета роботи - дослідити патоморфологічні зміни в пародонтальному комплексі (ПК) на 30 добу розвитку експериментального бактеріально-імунного пародонтиту. Дослідження здійснили на білих безпородних клінічно здорових щурах-самцях. Експериментальний бактеріально-імунний пародонтит у дослідних тварин викликали шляхом інієкції у тканини ПК суміші мікроорганізмів, що розведена яєчним протеїном. Для оцінювання ступеня структурних змін у тканинах щелепно-лицевої ділянки застосували морфологічне дослідження. Фрагменти тканин нижньої щелепи, зокрема ПК заливали в парафінові блоки. На мікротомі виготовляли поперечні зрізи товщиною 5 - 6 мкм. Препарати, що одержали, забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічне дослідження показало, що на цей період перебігу запального процесу відбувалась дезорганізація, деструкція сполучної тканини та стінок зубних альвеол, структурна перебудова епітеліальної вистилки ясен та її власної пластинки. Визначили високу інтенсивність запальної інфільтрації, однак прогресування запальних і деструктивних процесів істотно сповільнювалося. Запальна інфільтрація супроводжувалася виразними ознаками дезорганізації сполучної тканини. Виявили морфологічні ознаки репаративних процесів, відбувалася проліферація та потовщення колагенових волокон. Поряд із переформатуванням клітинного складу інфільтратів наростали патологічні зміни мікроциркуляторного річища. Стінки судин потовщувалися внаслідок проліферації в них колагенових волокон і круглоклітинної інфільтрації. У цей період формувалась грануляційна тканина. На цьому етапі дослідження запальна інфільтрація досягала гребеня коміркової кістки та проникала в епітелій зубоясенного прикріплення, ясенної борозни. Паралельно з деструктивними змінами визначили морфологічні ознаки репаративних процесів, проліферацію та потовщення колагенових волокон. Формувалась грануляційна тканина. За таких морфологічних змін у м'яких тканинах пародонта виявляли суттєві зміни кісткової тканини. У пластинчастій кістці альвеолярного відростка спостерігали нерівномірне стоншення кісткових балок. Таке явище забезпечувалось остеокластичною лакунарною резорбцією кістки, подекуди - гладкою. Остеоцити набули різних розмірів, часто з пікнотичними ядрами. Траплялися порожні лакуни. Висновки: виявлені патоморфологічні зміни у тканинах ПК в пізній період вказують на ознаки хронізації запального процессу.

  Повний текст PDF - 1.208 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"