Мета роботи - визначення частоти застосування та асоційованості з тривалістю життя окремих класів та комбінацій препаратів для лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнтів віком понад 60 років. Проаналізовані 454 історії хвороби пацієнтів віком 60 - 90 років з ІХС. Усі обстежені були вперше госпіталізовані у стаціонар і в подальшому спостерігалися з основним діагнозом ІХС; стабільна стенокардія напруження I - III ФК. Кінцевими точками спостереження вважали останню госпіталізацію на момент 2017 р. або настання кінцевої точки. У якості кінцевої точки було обрано смерть пацієнта, на підставі якої вивчали показник тривалості життя (визначався роком/віком смерті). Визначено, що у 1997 - 2003 pp. найчастіше призначуваними групами препаратів були: <$E beta>-блокатори - 64,8 %, інгібітори АПФ - 70,2 %, АСК (ацетилсаліцилова кислота) - 66,2 % та препарати нітрогліцеринового ряду - 36,4 %. Статини призначали рідко - 18,9 %. У 2015 - 2017 pp. препарати з групи інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази за даними аналізу стали призначати у 91,0 % випадків. Майже не застосовували препарати нітрогліцеринового ряду - 9,24 %. Висновки: одержані результати свідчать, що найбільш ефективними комбінаціями лікування осіб з ІХС, що впливають на тривалість життя, є: комбінації АСК, статини та <$E beta>-блокатори - 81,4 +- 3,16 року; АСК, статини та інгібітори АПФ - 80,1 +- 1,71 року; АСК, статини та БКК - 78,7 +- 4,24 року. У результаті застосування логістичної регресії було побудовано рівняння, згідно з яким може бути спрогнозована індивідуальна тривалість життя пацієнтів залежно від того, якими препаратами лікують хворого.

  Повний текст PDF - 208.228 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"