Сучасний підхід вибора варіанту лікування та оцінювання його ефективності у жінок, які не народжували, з ендометріоїдними кістами полягає у формуванні оптимальної патогенетично обгрунтованої терапії з урахуванням особливостей захворювання не тільки на системному, органному і тканинному рівнях, а й з урахуванням клітинно-молекулярних особливостей функціонування організму. Мета роботи - визначення ефективності застосування різних схем лікування жінок, які не народжували, з пухлиноподібними утвореннями яєчників з урахуванням особливостей імунного статусу. Обстежено 80 жінок у віці 17 - 40 років: перша група - 50 здорових невагітних жінок, друга група - 30 жінок з оваріальними ендометріомами, які отримували традиційне (підгрупа 2а) і комплексне (підгрупа 2б) лікування. Під час дослідження імунного статусу у жінок, які не народжували, з пухлиноподібними ендометріоїдними утвореннями яечників (n = 30) була виявлена неспроможність фагоцитарної системи, дисбаланс T- і В-клітинного імунітету, дисімуноглобулінемія. Пацієнткам була призначена патогенетично обгрунтована комбінована терапія, що включає, окрім традиційної схеми лікування, призначення імуномодуляторів і системної ензимотерапії. Висновок: результати лікування свідчать про повну нормалізацію показників фагоцитарної, T- і В-клітинної і, частково, гуморальної систем.

  Повний текст PDF - 168.617 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"