Перинатальні аспекти невиношування вагітності, попри успіхи у вивченні патогенетичних механізмів недоношування вагітності, продовжують залишатися провідними у сучасному акушерстві. Питання прогнозування, попередження та профілактики перинатальних ускладнень потребують чіткого розуміння механізму впливу загрози мимовільного викидня та передчасних пологів (ПП) на плід. Мета дослідження - вивчення частоти і причин ПП, що впливають на основні показники результатів недоношування вагітності, для вдосконалення організаційних заходів, спрямованих на профілактику перинатальних і акушерських ускладнень і поліпшення медичної допомоги недоношеним новонародженим. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 1976 історій вагітності та пологів жінок, які знаходилися на лікуванні та розродженні у Київському міському пологовому будинку N 3 за 2014 - 2018 рр. Увагу приділяли аналізу показників біофізичного профілю плода, який проводили у 140 вагітних. Задля поглибленого вивчення причин і наслідків ПП проаналізовано результати 83 гістоморфологічних досліджень плацент після ПП. До основних факторів розвитку невиношування вагітності, згідно з отриманими результатами, належать юний і пізній репродуктивний вік вагітних, низький соціальний статус, пізнє взяття на облік у жіночій консультації, супутня екстрагенітальна та гінекологічна патологія. До основних ускладнень гестації в обстежених вагітних належали загроза переривання вагітності у I та II триместрах передуюча госпіталізації загроза ПП. Пологи обтяжувались передчасним розривом плодового міхура, аномаліями пологової діяльності, ручним обстеженням стінок порожнини матки. Ранній неонатальний період у недоношених новонароджених ускладнювався патологією, зумовленою перш за все незрілістю органів і систем. Патоморфологічне обстеження плацент після виявило клітинно-паренхіматозний тип плацентарної недостатності. Аналіз результатів імунологічної реактивності засвідчив збільшення рівня алоантигенів плодового походження у вагітних із невиношуванням. Проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз частоти і перебігу ПП за останні 5 років виявив низку соціально-побутових і медично-біологічних чинників, що спричинюють індукцію недоношування і негативно впливають на функціональний стан плода і відповідно можуть мати прогностичний характер.

  Повний текст PDF - 165.7 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"