Нині в Україні та світі спостерігається тенденція до збільшення віку жінок, що народжують вперше, а також тих, хто відтерміновує народження другої дитини. Це створює певні ризики щодо зростання в популяції жінок репродуктивного віку частоти екстрагенітальної патології і захворювань жіночої статевої сфери, зокрема інфекційного ?енезу. У зв'язку з цим особливого значення набуває корекція мікробіоценозу піхви на етапі преконцепційної підготовки. Мета дослідження - оцінити ефективність застосування препарату Депантол для лікування неспецифічного вульвовагініту на етапі преконцепційної підготовки. Під спостереженням перебувало 45 жінок у віці 24 - 32 роки. Діагноз неспецифічного вульвовагініту був верифікований за даними клініко-лабораторних методів дослідження. На виділення зі статевих шляхів скаржилося 40 % пацієнток, гіперемія та незначний набряк слизової оболонки піхви були діагностовані відповідно у 31,1 % та 17,8 % жінок. При мікроскопічному дослідженні збільшення кількості лейкоцитів у мазку від 30 - 40 до 100 в полі зору було діагностовано у 95,6 % пацієнток, переважання змішаної флори - у 100% випадків. Дисбіотичні порушення вагінальної флори характеризувалися переважанням над лактобацилами різних умовно-патогенних мікроорганізмів. Всім пацієнткам призначався препарат Депантол по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 10 днів. Ефективність лікування оцінювали за даними клініко-мікробіологічного обстеження до лікування та через 1 і 3 місяці після його закінчення. Після проведеного лікування скарги на виділення зі статевих шляхів були відсутні у 100 % пацієнток. Набряк і гіперемія слизової оболонки піхви зберігались лише у 4,4 % випадків. Бактеріологічне дослідження через місяць після лікування підтвердило відсутність клінічних проявів неспецифічного вульвовагініту в 95,6 % випадків. Відзначено, що препарат Депантол є високоефективним стосовно основних збудників неспецифічного вульвовагініту, що робить його препаратом вибору при проведенні преконцепційної підготовки. Депантол не порушує функціональну активність лактобацил, що сприяє швидкому відновленню нормального біотопу піхви і створює сприятливі умови для запліднення.Мета дослідження - оцінювання ефективності використання пробіотичної системи флоріка щодо відновлення мікробіоценозу піхви після антибактеріальної терапії (АБТ) під час вагітності. Обстежено 58 вагітних, які у II та III триместрах гестації отримували АБТ із приводу бактеріального вагінозу, неспецифічного вагініту та цервіциту, трихомонадного вагініту та кандидозного ураження піхви. Всім вагітним проводили загально-клінічне обстеження, бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового секрету одразу після закінчення АБТ, на 7-й і 14-й день спостереження. Всі пацієнтки отримували пробіотик флоріка, який застосовували вагінально по 1 - 2 супозиторії на добу протягом 10 діб після АБТ. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту встановило, що АБТ призводить до надмірного росту умовно-патогенної флори та депресії симбіотичних мікроорганізмів. Молочнокислі бактерії у динаміці лікування пробіотиком флоріка виявляли у наростаючому титрі у більшості обстежених. Відновлення вагінальної флори після проведеного лікування спостерігалось у 56 (96,5 %) жінок. Рівень вагінального pH знизився до нормальних значень (рН << 4,5) практично у всіх жінок, включених до групи обстеження (94,8 %). Встановлено, що антибактеріальні засоби незалежно від групової приналежності негативно впливають на стан мікробіоценозу піхви, спричинюючи розвиток антибактеріально зумовленого вагінального дисбіозу. Застосування пробіотичної системи флоріка надає можливість вивести на якісно новий ефективний рівень профілактику та лікування дисбіотичних порушень у вагітних, що, безумовно, буде покращувати перинатальні наслідки та забезпечувати формування фізіологічного мікробіоценоцз у біотопах новонародженого.

  Повний текст PDF - 1.537 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"