Мета дослідження - підвищення ефективності діагностики та лікування проліферативних процесів ендометрія у жінок постменопаузального віку на підставі вдосконалення та впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Було обстежено 213 пацієнток у постменопаузальний період з наявністю проліферативних процесів ендометрія. Усім пацієнткам проводили загальноклінічне (клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, гемостазіограма), лабораторне (дослідження рівня рецепторів до статевих гормонів) та інструментальне обстеження. Дані, одержані під час виконання ехографії, яку проводили всім пацієнткам після абляції ендометрія, підтвердили високу безпеку такого щадного методу малоінвазивної хірургії, як електрохірургічна абляція. За даними ультразвукового дослідження органів малого таза у перші дві доби після операції відзначено відсутність будь-яких ускладнень, під час контрольних ультразвукових обстежень статевих органів у більш віддалені терміни в обстежених виявлено наявність збережених вогнищ проліферації ендометрія, які мали доброякісний характер. Це підтверджує високу ефективність, малу травматичність і хорошу переносимість абляції і гістерорезектоскопії. Дані методи хірургічних втручань є гідною альтернативою традиційним методам лікування пацієнток старшої вікової групи з доброякісною патологією матки, особливо обтяженою супутньою соматичною патологією, за наявності протипоказань до оперативного лікування і гормонотерапії. Заключення: використання удосконаленого алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів надає змогу підвищити ефективність лікування та профілактувати розвиток рецидивів.Розглянуто проблеми підвищення ефективності діагностики та лікування проліферативних процесів ендометрія у жінок постменопаузального віку на основі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Представлено нові аспекти патогенезу проліферативних процесів ендометрія у жінок різного постменопаузального віку, які полягають у тому, що розвиток поліпів ендометрія у пацієнток старше 60 років супроводжується зміною параметрів стероїдної рецепції в мононуклеарній фракції клітин крові. Ці зміни стосуються виключно альтернативного типу стероїдних рецепторів, що відносяться до суперсімейства рецепторів, асоційованих з білком mЕR і Рr-7. Розвиток гіперплазії ендометрія у пацієнток в періоді постменопаузи супроводжувався зміною експресії рецепторів статевих стероїдів в мононуклеарній фракції клітин крові. При цьому спостерігалися, незалежно від віку пацієнток, різнонаправлені зміни рецепції стероїдів - зниження естрогену (mЕR і ЕRp) при підвищенні експресії рецепторів прогестерону (РR- ). Отримані результати дозволили науково обґрунтувати необхідність оптимізації діагностики, лікування та реабілітації жінок цієї групи. Оптимізовано тактику малоінвазивного оперативного лікування даної патології матки на підставі диференційованого підходу до використання гістерорезектоскопії та абляції ендометрія. Запропоновано тактику реабілітаційної терапії у жінок різного постменопаузального віку після оперативного лікування проліферативних процесів ендометрія з урахуванням експресії рецепторів статевих стероїдів в мононуклеарній фракції клітин крові.

  Повний текст PDF - 1.591 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"