Наведено дані про роль кислотно-лужного стану як найбільш еволюційно давнього механізму регуляції гомеостазу та його особливості під час вагітності. Мета дослідження - визначення особливостей кислотно-лужного стану у вагітних із раннім гестозом. Обстежено 109 вагітних у I та II триместрах, яких було розподілено на дві групи: у 58 вагітних I групи протягом I триместра спостерігалося блювання різного ступеня вираженості, у 51 вагітної II групи не було проявів раннього гестозу. У всіх обстежених двічі, в термінах 10 - 11 і 20 - 21 тиж, визначено водневий показник, концентрацію карбонат-іону та парціальний тиск CO2 у плазмі. Біохімічні обчислення продемонстрували, що статистично невірогідний зсув pH у бік лужної реакції, яке спостерігають з прогресуванням вагітності, базується на істотній різниці абсолютної концентрації іонів водню. Ці зміни є необхідними для адекватного транспорту іонів через мембрани плацентарного комплексу, що формується. Незважаючи на втрату електролітів у жінок із раннім гестозом, ці зміни не виходять за межі фізіологічних. Зроблено висновки, що вагітні з раннім гестозом попри втрати рідини та електролітів внаслідок блювання зберігають сталість кислотно-лужного стану з незначною тенденцію до алкалозу; у вагітних без проявів раннього гестозу відсутня помірна алкалізація плазми, фізіологічне значення якої потребує подальших спостережень і досліджень.

  Повний текст PDF - 235.656 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"