Мета дослідження - оцінювання причин порушення становлення менструальної функції (МФ) і визначення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу у жінок із гіпоменструальним синдромом (ГМС) у пубертатний період. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв'ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан МФ, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 жінок із ГМС для оцінювання ймовірних чинників розвитку порушення МФ. Антенатальний період супроводжувався високим відсотком гестаційних ускладнень у матерів: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, народження дітей із низькою масою тіла, шкідливі звички батьків, дистрес плода під час пологів. Індекс соматичних захворювань був високим: більше двох третин пацієнток відзначили в анамнезі хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2 % - виявлено коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі переважає клініка передменструального синдрому та альгодисменореї. Запальні процеси статевих органів виявлено у 46,2 % випадків, що, без сумніву, збільшує частку пацієнток із абсолютним або відносним ризиком безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози фіксували у 16,7 %, за наявності гінекологічної патології - у 2 рази частіше. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках і спадкову схильність до порушення репродуктивної функції. Отримані результати надають можливість класифікувати фактори ризику зниженого репродуктивного потенціалу для жінок із ГМС, що надає можливість оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращання репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими факторами, що знижують репродуктивний потенціал, є ускладнений перебіг вагітності їх матерів (тяжкі гестози, ускладнені пологи та перинатальні інфекції), особливо на ранніх термінах, оперативні втручання на яєчниках у підлітковому віці, гіпотиреоз і шкідливі звички (куріння). Вагомий вплив здійснюють психоемоційні розлади та стрес-індуковані фактори.

  Повний текст PDF - 636.564 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"