Мета дослідження - вивчення психоемоційного статусу вагітних із загрозою передчасних пологів (ПП). Обстежено 92 жінки з одноплідною вагітністю у терміні гестації 22 - 34 тиж. До основної групи ввійшли 32 вагітні з загрозою ПП, які отримували стандартну терапію; до групи порівняння - 30 вагітних із загрозою ПП, з якими проведено психопрофілактичну бесіду щодо їх стану; до контрольної групи - 28 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критеріями виключення були: багатоплідна вагітність, тяжка екстрагенітальна патологія; прееклампсія; аномалії статевих органів; вагітність, що настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Психоемоційний стан жінок оцінювали шляхом опитування за допомогою шкали, запропонованої С. Д. Спілбергером та адаптованої Ю. А. Ханіним (1978). Для оцінювання комфортності стану вагітності у пацієнток вибрано опитувальник САН. У ході вивчення рівня тривожності у вагітних із загрозою ПП за допомогою опитувальника С. Д. Спілбергера та Ю. А. Ханіна встановлено достовірну різницю у величині ситуативної тривожності (СТ) в основній групі та групі порівняння. Рівень СТ був достовірно більшим у вагітних основної групи та становив 44,38, що в 1,31 разу більше, ніж у групі контролю. У рівні особистісної тривожності (ОТ) вдалося виявити статистичну відмінність між групою порівняння та контролю. В основній групі високий і середній рівні СТ розподілились порівну - по 50 %, а у групі порівняння так: середній рівень - 56,25 %, високий - 34,37 %. В основній групі середній рівень ОТ виявлено у 43,75 % вагітних, високий рівень у 56,25 %. У групі порівняння високий рівень ОТ був майже у 60 % вагітних, середній - у 40,63 %. У вагітних основної групи найбільш знижений у порівнянні з нормою (контрольна група) згідно з опитувальником САН був компонент "Активність" (Mann-Whitney U-test), менша різниця спостерігалась за показником "Самопочуття". Показник "Настрій" був достовірно нижчим в основній групі у порівнянні з групою контролю (Mfnn-Whitney U-test). Встановлено, що використання тестових методик надає можливість здійснити раннє виявлення відхилень у психологічному стані вагітних і своєчасну їх корекцію з метою зниження ризику невиношування вагітності та перинатальної патології. Для отримання максимальної ефективності лікування загрози переривання вагітності, де визначальною ланкою є спадкоємність і послідовність у веденні жінок у період гестації, у практичній роботі акушерів-гінекологів жіночих консультацій, відділень патології вагітних окрім застосування стандартного алгоритму лікування загрози передчасних пологів необхідно долучати психолога та використовувати методологію психопрофілактики та психокорекції ускладнень гестаційного процесу.

  Повний текст PDF - 546.54 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"