Мета дослідження - встановлення особливостей розвитку дівчинки у пубертатний період, оцінювання причин порушення становлення менструальної функції (МФ) і виділення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв'ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан менструальної функції, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 дівчаток для оцінювання ймовірних чинників розвитку порушення становлення МФ і розладів оваріально-менструального циклу. Період "внутрішньоутробного дитинства" перебігав за умов ускладненого гестаційного періоду: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, гіпотрофія плода, шкідливі звички батьків, дистрес плода у пологах. Більше двох третин дівчат мають хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2 % - виявлено коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі гінекологічних захворювань переважають порушення менструального циклу за типом альгодисменореї, передменструального синдрому та ювенільних маткових кровотеч. У сексуально активних підлітків запальні процеси статевих органів виявлено у 46,2 % випадків, що, без сумніву, збільшує частку дівчат абсолютного або відносного ризику розвитку безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози відзначено у 16,7 %, за наявності гінекологічної патології - у 2 рази частіше, а у разі порушення становлення та розладах МФ - у 53,4 %. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках і спадкової схильності щодо порушень репродуктивної функції. Одержані результати надають можливість класифікувати фактори ризику зниження репродуктивного потенціалу для дівчаток-підлітків і дівчат, що надає можливість оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращення репродуктивного потенціалу.Мета дослідження - встановлення особливостей розвитку дівчинки у пубертатний період, оцінювання причин порушення становлення менструальної функції (МФ) і виділення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв'ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан менструальної функції, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 дівчаток для оцінювання ймовірних чинників розвитку порушення становлення МФ і розладів оваріально-менструального циклу. Період "внутрішньоутробного дитинства" перебігав за умов ускладненого гестаційного періоду: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, гіпотрофія плода, шкідливі звички батьків, дистрес плода у пологах. Більше двох третин дівчат мають хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2 % - виявлено коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі гінекологічних захворювань переважають порушення менструального циклу за типом альгодисменореї, передменструального синдрому та ювенільних маткових кровотеч. У сексуально активних підлітків запальні процеси статевих органів виявлено у 46,2 % випадків, що, без сумніву, збільшує частку дівчат абсолютного або відносного ризику розвитку безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози відзначено у 16,7 %, за наявності гінекологічної патології - у 2 рази частіше, а у разі порушення становлення та розладах МФ - у 53,4 %. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках і спадкової схильності щодо порушень репродуктивної функції. Одержані результати надають можливість класифікувати фактори ризику зниження репродуктивного потенціалу для дівчаток-підлітків і дівчат, що надає можливість оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращення репродуктивного потенціалу.

  Повний текст PDF - 125.152 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"