Мета дослідження - визначення найближчої та віддаленої ефективності негормонального загальностимулювального лікування у дівчаток із олігоменореєю та вторинною аменореєю (гіпоменструальним синдромом - ГМС). Обстежено 86 дівчаток віком 13 - 18 років із ГМС. Використано імуноферментний (ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, тестостерон, інсулін) і фотометричний методи (вітамін Е у сироватці крові), УЗД органів малого таза. У терапію були включені біостимулятори, адаптогени, вітамінно-мінеральні комплекси, за показаннями - бігуаніди та ципрогептадин. Встановлено, що найближча ефективність лікування значно знижується за гіпоплазії матки (ГПМ) (36,7 % проти 60,8 % без гіпоплазії), підвищення вмісту в крові ФСГ, ЛГ та за наявності гіпоестрогенемії, у дівчаток із ГПМ - ще й за підвищення рівня тестостерону. Віддалена ефективність (через 1 - 3 роки після початку лікування) залежить від тривалості ГМС, знижується за його тривалості без лікування протягом 2 років і більше (43,3 % проти 55,9 % за меншої тривалості ГМС). Із гормональних показників на віддалену ефективність негативно впливає вихідна гіпоестрогенемія, яку за відсутності ефекту реєструють у 80 % дівчаток із ГПМ та у 2 рази рідше - у разі позитивних результатів. У групі хворих із об'ємом матки, який відповідає віку, вихідну гіпоестрогенеміїо у разі позитивного ефекту мали 11,1 % дівчаток, за негативного - у 3 рази більше. Зроблено висновки, що для підвищення ефективності лікування дівчаток-підлітків із ГМС необхідне подальше удосконалення негормональних методів із широким залученням немедикаментозних засобів та уточнення показань для призначення гормональних препаратів.

  Повний текст PDF - 355.029 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"