Мета дослідження - вивчення ефективності лікування загрози пізнього мимовільного викидня (ЗПМВ) мікронізованими формами прогестерону по 100 мг тричі на добу у формі желатинових капсул та вагінальних таблеток з лактозою. Під спостереженням перебували 70 вагітних з нормоценозом піхви (НЦП) без екстрагенітальної патології, котрим не проводили системного або місцевого лікування антибактеріальними препаратами протягом останніх 4 тиж. З них 25 вагітних із ЗПМВ, лікованих желатиновими капсулами мікронізованого прогестерону (ЖКП) (1-а група); 25 вагітних із ЗПМВ, лікованих вагінальними таблетками мікронізованого прогестерону (ВТП) (2-а група), і 20 здорових жінок з фізіологічною вагітністю - ФВ (контрольна група). Під час розподілення жінок на групи дотримувалися принципів рандомізації. Вік обстежених жінок коливався від 19 до 32 років, більшість вагітних були у віці до 30 років (89,02 %). Загальноклінічне дослідження проводили за стандартною схемою згідно з Наказом МОЗ України № 620. У ході дослідження було визначено динаміку даних кольпоцитології та стан мікробіоценозу піхви у вагітних із ЗПМВ та початковим нормоценозом піхви до і після проведеного лікування вагінальними формами гестагенів. Заключення: одержані результати засвідчили низьку ефективність желатинових капсул мікронізованого прогестерону у випадку загрози пізнього мимовільного викидня, що за малого терапевтичного ефекту призвів до розвитку дисбіозу піхви. На противагу цьому використання вагінальних таблеток мікронізованого прогестерону - максимально швидкий терапевтичний ефект без порушення нормоценозу піхви.

  Повний текст PDF - 164.399 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"