Мета дослідження - оцінювання ефективності прогнозування, профілактики та лікування порушень у менопаузі у жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС). Для виявлення чинників, пов'язаних із тяжкістю перебігу клімактеричного синдрому (КС), і оцінювання їх впливу на розвиток тяжкого ступеня перебігу порушень у менопаузі використано метод побудови та аналізу багатофакторних математичних моделей. Під час побудови моделі використано результати дослідження 19 показників у 124 пацієнток віком від 45 до 79 років із наявністю порушень у менопаузі у формі КС та ознак міоми матки та гіперплазії ендометрія за даними УЗД матки і придатків чи на підставі патогістологічного дослідження зскрібка з порожнини матки. Замісну гормональну профілактику (ЗГП) нейровегетативних і психоемоційних порушень у менопаузі (НВППМ) проводили у 60 жінок віком від 40 до 53 років, а лікування НВППМ проводили у 67 жінок віком від 48 до 60 років після ЗГП - 1 Л-П група (n = 36) і з природною менопаузою - 1-Л група (n = 31) з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатами гістологічного дослідження зскрібка з порожнини матки. Для оцінки ефективності профілактики та лікування НВППМ досліджено рівень гормонів: фолікулостимулювального, лютеїнізвального, естродіолу, прогестерону, тестостерону, пролактину, кортизолу, інсуліну, рівні імуноглобулінів A, M, G (IgA, IgM, IgG), інтерлейкінів-1, -2, фактор некрозу пухлини (ФНП) до та після профілактики та лікування. У контрольну групу для профілактики включили 50 жінок, а для лікування - 35 жінок тієї самої вікової категорії без наявності НВППМ і ГППРС. Після лікування інтенсивність симптомів НВППМ вірогідно знижується, і МІК у жінок після застосування лікувально-профілактичного комплексу (n = 36) становить 9,2 +- 1,2, тобто у 2,5 разу менше, ніж до лікування, а у жінок з природною менопаузою (n = 31) МІК - 11,6 +- 1,4, щоу 2,1 разу менше, ніж до лікування. Послідовне застосування ЗГП і лікування за розробленим методом надає можливість знизити інтенсивність НВППМ у жінок із ГППРС (n = 36), за даними МІК, у 1,26 разу у порівнянні з жінками у групі з природною менопаузою (n = 31) після лікування за запропонованим методом без проведення попередньої ЗГП. Зроблено висновки, що застосування запропонованого методу послідовного прогнозування, профілактики та лікування надає можливість уникнути розвитку або зменшити інтенсивність симптомів нейровегетативних і психоемоційних порушень у менопаузі за рахунок зниження рівня продукції гонадотропінів, відновити показники гуморальної ланки імунної системи і попередити виснаження факторів протипухлинного захисту.

  Повний текст PDF - 145.321 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"