Мета дослідження - встановлення ролі ендокринно-метаболічних порушень у патогенезі доброякісних гіперпластичних захворювань матки (ДГПЗМ). У дослідження були включені 100 хворих з ізольованими і поєднаними гіперплазією ендометрія, міомою матки та аденоміозом. Об'єм вибірки визначали за формулами оцінювання репрезентативності для кількісних та якісних ознак за неоднакової кількості спостережень в основній групі та групі порівняння. Ендокринно-метаболічні порушення, що формуються на тлі позитивного енергетичного балансу, у хворих із ДГПЗМ неоднорідні за антропометричними (глютеофеморальне - 47,9 % або абдомінальне ожиріння - 37,5 %), біохімічними (наявність - 29,1 % або відсутність - 70,9 % гіперглікемій натщесерце, порушення толерантності до глюкози - 20,8 %, гіперхолестеринемія 35,4 %) і гормональними (гіперлептинемія - 85,4 %, наявність гіперінсулінемії - 27,0 %) ознаками, ключову роль у розвитку яких виконує лептин. На підставі виявлених клінічних, ендокринологічних і біохімічних паралелей у хворих з ДГПЗМ, що перебігають на тлі метаболічних відхилень, запропоновано виділення трьох патогенетичних варіантів ендокринно-обмінних порушень: А - з переважно глютеофеморальним типом відкладення жирової тканини та вираженою гіперлептинемією 56,7 %, Б - з переважно абдомінальним типом відкладення жирової тканини та помірною гіперлептинемією 26,7 % і В - з дефіцитом маси тіла на тлі гіполептинемії та функціональною гіперпролактинемією - 16,7 %. Зроблено висновки, що отримані дані про роль ендокринно-метаболічних порушень у генезі гіперпластичних процесів матки необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

  Повний текст PDF - 137.541 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"