Мета дослідження - виявлення морфофункціональних змін у плаценті у вагітних за затримки росту плода (ЗРП) різного ступеня тяжкості. У дослідження включені 100 вагітних жінок від 23 тиж і до 40 тиж гестації, з яких 80 вагітних із ЗРП різного ступеня тяжкості ввійшли в основну групу. До групи контролю ввійшли 20 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності. Залежно від ступеня тяжкості ЗРП вагітні основної групи розподілені на 3 клінічні групи: I - 38 вагітних із ЗРП 1-го ступеня; II - 22 вагітні з ЗРП 2-го ступеня; III - 20 вагітних із ЗРП 3-го ступеня. Виявлення ЗРП у вагітних, форми та ступеня тяжкості, а також порушень матково-плацентарного і плодового кровотоку базувалося на результатах ультразвукового та доплерометричного досліджень. Для діагностики ЗРП одержані дані фетометрії порівняно з нормативними показниками для даного терміну вагітності. Під час забору матеріалу для морфологічного дослідження після відділення посліду вирізали шматочки з центрального, парацентрального та крайового відділів через усю товщу плаценти. З крайових відділів шматочки вирізали разом з оболонками. З пуповини вирізали 2 шматочки - на відстані 2 см від місця прикріплення пуповини до плаценти і на протилежній ділянці. Матеріал фіксували у 10 % нейтральному формаліні і заливали у парафін, гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном та еозином. Приділяли увагу вираженості компенсаторно-пристосувальним та інволютивно-деструктивним реакціям у плаценті. Оцінювання стану ворсинчастого дерева за ступенем його зрілості проведено з використанням критеріїв, що лежать в основі класифікації порушень розвитку ворсинчастого дерева І. М. Волощук. Статистичне оброблення результатів проведено з використанням стандартних ліцензованих комп'ютерних програм STATISTICA 6.0, Microsoft Excel, ANOVA "Statistica". Статистично достовірними вважали розбіжності за p << 0,05. Морфологія плацент за ЗРП характеризується високою частотою порушень материнського кровотоку з переважанням змін, зумовлених недостатнім притоком материнської крові у міжворсинчастий простір. Найбільш частими морфологічними проявами порушення кровотоку у міжворсинчастому просторі були інфаркти, афункціональні зони, рівномірне звуження та тромбоз міжворсинчастого простору. Частота порушень кровотоку у міжворсинчастому просторі підвищується з наростанням ступеня тяжкості ЗРП. Зроблено висновки, що плацентарна дисфункція, зумовлена морфологічними та функціональними змінами в плаценті, є основною причиною затримки росту і розвитку плода, його гіпоксії, що виникає у результаті поєднаної реакції плода та плаценти на різні порушення стану материнського організму. Частота порушень кровотоку у міжворсинчастому просторі підвищується з наростанням ступеня тяжкості ЗРП.

  Повний текст PDF - 144.666 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"