Мета дослідження - поліпшення результатів оперативного лікування хворих репродуктивного та пременопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) шляхом втілення індивідуалізованого лікувального алгоритму з застосуванням монополярної гістероскопічної (МГСА) та радіохвильової абляції (РХА) ендометрія. У дослідження включено 62 жінки з неатиповою формою гіперплазії (НАФГ) ендометрія, які знаходились на лікуванні у Центрі загальної гінекології клінічної лікарні "Феофанія", гінекологічному відділенні міського пологового будинку N 3 м. Київ. Залежно від вікової групи, характеру патологічного процесу та методу лікування проведено рандомізоване розподілення жінок за групами: 1-а - 41 жінка (вік від 42 до 54 років) репродуктивного та пременопаузального віку з НАФГ ендометрія (ПГЕБА та КГЕБА), яким проведено МГСА ендометрія; 2-а - 21 жінка (вік від 41 до 53 років) репродуктивного та пременопаузального віку з НАФГ ендометрія (ПГЕБА та КГЕБА), яким проведено РХА ендометрія. Порівняльний аналіз особливостей методик проведення МГСА та РХА ендометрія засвідчив той факт, що для проведення РХА ендометрія - застосовували місцеву анестезію, тоді як для проведення МГСА був необхідний внутрішньовенний наркоз. Встановлено, що жінкам з НАФГ ендометрія пременопаузального віку та пізнього репродуктивного віку, які не мають репродуктивних планів як альтернативи гістеректомії, за наявності протипоказань або неефективності гормонального лікування можна рекомендувати МГСА або РХА ендометрія. МГСА ендометрія показана жінкам із НАФГ ендометрія, її можна використовувати за наявності субмукозної форми фіброміоми матки, післяопераційних рубців на матці, але за умов відсутності аденоміозу II - III ступеня. Ефективність МГСА ендометрія у жінок з НАФГ ендометрія складає 87,8 %. Жінки після абляції ендометрія повинні знаходитися під динамічним спостереженням протягом двох років. Методом вибору для динамічного спостереження за станом порожнини матки у жінок, яким проведено абляція ендометрія, є транспіхвове УЗД, яке слід проводити через 1, 3, 6, 12 і 24 міс спостереження. У випадку рецидиву ГПЕ (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов'язковим патогістологічним дослідженням і верифікацією діагнозу.