Мета дослідження - проаналізувати результати програми IMSI як одного із методів допоміжних репродуктивних технологій із забезпечення екстракорпорального запліднення. Основу дослідження склали 100 подружніх пар із чоловічим фактором безплідності. Пари обстежувалися і лікувалися в Інституті репродуктивної медицини (м. Київ) у 2013 - 2015 рр. Діагнози верифіковані, допомога надавалася у межах стандартних клінічних протоколів. У 51 чоловіка діагностовано олігоастенозооспермію (ОАС), обструктивну (ОбАС) і необструктивну азооспермію (НОбАС) - у 28 і 21 чоловіка відповідно. Виявлено особливості за результатами циклів. За нативного - біохімічну вагітність досягнуто практично однаково часто за ОАС і ОБАС, тоді як за НОбАС - у 2 рази рідше. За кріоциклу різниці у результатах не простежено за ОбАС і НОбАС, і вона була на 16 % нижчою у випадках ОАС. Біохімічна вагітність мала місце у 63 зі 100 пар, за ОАС - у 37 з 51, ОбАС - у 19 з 28, НОбАС - у 7 з 21. Після репродуктивних втрат (5 із 63) кінцевий результат став нижчим - 58,0 +- 4,9 %. При цьому кількість пологів у результаті в групі з ОАС склала 35 з 51, ОбАС і НОбАС - 17 з 28 і 6 з 21 відповідно. Наведені дані мотивують необхідність пошуку можливості підвищення ефективності програми IMSI. Перспективним у цьому плані видається підготовка пари до її проведення, яка виходить за межі медичної, здійснюваної відповідно до протоколів. Важливим моментом слід вважати виявлення та нівелювання факторів ризику загальномедичного і соціального плану.Наведено результати використання програми IMSI у разі екстракорпорального запліднення у 100 випадках за чоловічого безпліддя. Пари обстежувалися і лікувалися в Інституті репродуктивної медицини (м. Київ) в 2013 - 2015 рр. Діагнози верифіковані, допомога надавалася в межах стандартних клінічних протоколів. У 51 чоловіка була олігоастенозооспермія, обструктивна і необструктивна азооспермія - у 28 і 21 відповідно. Виявлено особливості за результатами циклів. Біохімічна вагітність мала місце у 63 зі 100 пар (63,0 +- 4,8 %), за олігоастенозооспермії у 37 із 51 (72,5 %), обструктивної азооспермії у 19 з 28 (67,8 %), необструктивної у 7 з 21 (33,3 %). Після репродуктивних втрат (5 з 63 - 7,9 %) кінцевий результат став нижчим - 58,0 +- 4,9 %. При цьому досягнуто пологів: у групі з олігоастенозооспермією - у 35 з 51 (68,6 %), у групах з обструктивною та необструктивною азооспермією - у 17 з 28 (60,7 %) і 6 з 21 (28,6 %) відповідно. Наведені дані мотивують необхідність пошуку можливості підвищення ефективності програми IMSI. Перспективним у цьому плані видається підготовка пари до її проведення, яка виходить за межі медичної проблематики, здійснюваної відповідно до протоколів. Важливим моментом слід вважати виявлення та нівелювання факторів ризику загальномедичного і соціального плану.

  Повний текст PDF - 257.849 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"