Мета дослідження - оцінювання стану мікробіоценозів статевої системи у жінок з гнійними запальними захворюваннями (ЗЗ) органів малого таза (ОМТ). Дослідження проведене протягом 2012 - 2015 рр. на базі КУ "МКЛ N 1" м. Одеса. Обстежено 27 жінок з верифікованими гнійними запальними процесами ОМТ. Середній вік пацієнток склав 41,3 +- 1,2 року. Аналіз проведено з використанням класичних методик за результатами антибіотикограм. Видовий склад мікрофлори, отриманої з абсцесів, крові, гнійних виділень, дренажів і післяопераційних ран, під час операції, а також щоденно протягом першого тижня перебування у стаціонарі, вивчено у 27 хворих. Установлено, що серед гнійно-септичних захворювань ОМТ у хворих переважали гнійні тубооваріальні пухлини, піосальпінкс з перфорацією. Найбільш часто на момент оперативного втручання з рани висівали Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, а також E. coli. Рідше висівали такі бактерії, як Streptococcus fecalis, Enterobacter aeruginosa та Klebsiella pneumoniae. У 40,7 % випадків у хворих мали місце мікробні асоціації різного складу, переважно представлені стафілококами та кишковою паличкою. Уже на другий день післяопераційного періоду бактеріологічні посіви були негативними, що свідчить про адекватність застосованої антибіотикотерапії. Отримані результати надають можливість рекомендувати застосування як базову терапію комбінації захищених пеніцилінів, які забезпечують елімінацію широкого спектра збудників, включаючи анаероби, та доксицикліну, що у перші дві доби перебування у стаціонарі вводять парентерально. Після зниження температури тіла нижче 37,5 <^>oC і нормалізації лейкограми є можливим перехід на пероральне вживання антибіотиків. Вважаємо, що під час лікування ЗЗ ОМТ перевагу треба віддавати комбінованій антибіотикотерапії, при цьому для діагностики хламідій слід застосовувати високоспецифічні методи, які дають найменшу кількість хибнопозитивних результатів (ПЛР ДНК у сполученні з посівом м наступною прямою мікроскопією). Важливим є ретельне дотримання дози та тривалості призначення антибактеріальних препаратів та уникання ситуацій, коли пацієнткам із ЗЗ ОМТ призначають замість етіотропної терапії недостатньо обгрунтовану патогенетичну терапію (імуномодулятори, ензими, адаптогени тощо). Обговорено перспективи подальших досліджень, пов'язані з оцінкою динаміки вмісту гострофазних білків при гнійно-септичних захворюваннях малого таза.

  Повний текст PDF - 176.538 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"