Мета дослідження - розроблення та впровадження лікувально-профілактичних заходів у жінок з повторною прееклампсією (ПЕ). Проведено клініко-гемостазіологічне обстеження 150 пацієнток. Ретроспективну групу склали 60 жінок з ПЕ і втратою плода в анамнезі. Ретроспективну групу розподілено на дві підгрупи: підгрупа I - 30 пацієнток з втратою плода, в яких прееклампсія мала місце до 29 тиж; підгрупа II - 30 пацієнток, яких розроди ли від 29 до 34 тиж у зв'язку з ПЕ, що почалася. Проспективну групу склали 60 пацієнток з ПЕ в анамнезі, які були проконсультовані і обстежені у межах ретроспективної групи. З цих 60 пацієнток 30 жінок (підгрупа Iа) готували до вагітності і вели з ранніх термінів до розродження та післяпологового періоду, інші 30 жінок (підгрупа IIа) звернулися вже у термін вагітності 6 - 13 тиж. Ранній початок терапії низькомолекулярними гепаринами у пацієнток проспективної групи надало можливість поліпшити перинатальні результати розродження. У всіх пацієнток мали місце неускладнений перебіг вагітності та сприятливі перинатальні результати. Для оптимізації ведення наступної вагітності та можливості своєчасного початку адекватної профілактичної терапії всім пацієнткам із прееклампсією в анамнезі необхідно проводити дослідження системи гемостазу на наявність генетичних і набутих форм тромбофілій. Успішний перебіг вагітності у даній групі пацієнток, а також сприятливі перинатальні результати на тлі антитромботичної терапії, може свідчити про етіопатологічну роль порушень тромбофілічної спрямованості у пацієнток з повторною прееклампсією.

  Повний текст PDF - 157.197 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"