Корекція плацентарної дисфункції у вагітних з пієлонефритом

Романенко, Т. Г.

Мета дослідження - оцінити морфологічний, гістохімічний стани плаценти у породіль із пієлонефритом та їх вплив на стан плода. Наведено результати патоморфологічного дослідження 60 плацент від вагітних із пієлонефритом, з них 30 плацент від жінок, які під час вагітності одержували у комплексному лікуванні фітопрепарат цунамі (I група), та 30 плацент від жінок, які одержували стандартну терапію пієлонефриту (II група). У жінок I та II груп після розродження виконували морфологічне дослідження плаценти (по 30 у кожній групі). Морфологічне вивчення послідів проведено за стандартизованою схемою за Міловановим. Показники плацентарно-плодового коефіцієнта у жінок II групи коливались від 0,11 до 0,15, а у жінок I групи становили в середньому 0,17 (p << 0,05). Можна з упевненістю стверджувати, що існуюча дисоціація маси плаценти та новонародженого є особливістю, яка відрізняє основну групу від порівняльної. У ході вивчення ступеня зрілості плацент жінок II групи виявлено, що у 3-х жінок (10 %) мала місце відповідність будови ворсин гестаційному терміну 39 - 40 тиж, у 15 (50 %) спостереженнях діагностовано відносну незрілість - дисоційований розвиток плаценти, який характеризувався нерівномірним дозріванням котиледонів, що свідчило про часткову затримку формування котиледонів протягом I, II і на початку III триместру вагітності. В інших 12 (40 %) спостереженнях домінували проміжні форми диференціювання ворсин. Завчасно проведена профілактика загострення пієлонефриту у вагітних, що складають групу високого ризику щодо розвитку плацентарної дисфункції інфекційного генезу, надала можливість достовірно знизити частоту ускладнень вагітності, а саме - загрози переривання вагітності в 1,8 разу, плацентарної дисфункції - в 2,4 разу. Вагітним із запальними захворюваннями нирок, що належать до групи високого ризику щодо розвитку плацентарної дисфункції, рекомендовано застосування фітопрепарату цунамі.


	Наукова періодика України		Здоров'я жінки