Мета дослідження - встановити спосіб розродження та інші компоненти акушерського забезпечення, що найбільш суттєво впливають на зниження частоти післяпологових гнійно-септичних ускладнень у жінок з рубцем на матці (РМ) і наявними інфекційними факторами ризику. Проаналізовано результати розродження 89 вагітних із післяопераційним рубцем на матці, середній вік яких становив 28,55 +- 4,42 (від 20 до 41 року). Сформовано дві групи: основна (n = 43) - жінки, які були розродженні протягом 2012 р. відповідно до сучасних принципів розродження жінок з РМ; контрольну групу склали 46 жінок, розроджених до 2012 р., у яких мали місце відмінності ведення пологів і післяпологового періоду, в порівнянні з основною групою пацієнток. Установлено, що у вагітних з РМ і наявними інфекційними факторами ризику найбільше значення для зниження вірогідності післяпологових гнійно-запальних ускладнень має успішне вагінальне розродження (beta = -0,342, p = 0,012), застосування однорядного вікрилового шва для вшивання матки у разі абдомінального розродження (beta = -0,329, p = 0,002), проведення модуляції імунної відповіді в післяопераційний період (beta = -0,263, p = 0,013), а також скорочення допологового перебування вагітної у стаціонарі до трьох діб і менше (beta = 0,2643, p = 0,014). У жінок з РМ і наявними інфекційними факторами ризику перевагу слід надати вагінальному розродженню за відсутності протипоказань. Сучасні принципи надання акушерської допомоги вагітним із післяопераційним РМ надали можливість знизити частоту післяпологових гнійно-запальних ускладнень у жінок з підвищеним ризиком їх виникнення з 28,2 % в контрольній групі до 9,3 % в основній групі (p = 0,023).

  Повний текст PDF - 254.681 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"