У результаті досліджень виявлено порушення гормонального гомеостазу, а саме: підвищення гонадотропінів, відносну гіперестрогенію за рахунок локальної продукції, гіперпролактинемію, гіпокортизолемію та їх зв'язок з деякими автокринними механізмами патогенезу як ізольованого варіанта лейоміоми матки (ЛМ), так і її поєднання з аденоміозом. Поєднаний з аденоміозом варіант ЛМ розвивається на тлі стану відносної гіперестрогенії та гіперпролактинемії в загальному та, особливо, локальному кровообігу, в той час як за ізольованого варіанта такі зміни виявлено лише на локальному рівні. У жінок з ЛМ на тлі аденоміозу виявлено вищу концентрацію естрадіолу в матковій вені в порівнянні з такою в матковій артерії та, навпаки, нижчу - тестостерону та дегідроепіандростерону-сульфату (ДГЕАс), що свідчить про провідну роль у патогенезі цього захворювання збільшення локального синтезу естрогенів в матці за рахунок активної ароматизації андрогенів яєчникового та наднирково-залозного походження. За ізольованої ЛМ спостерігається зниження концентрації ДГЕАс і прогестерону в матковій вені відносно маткової артерії, що може свідчити на користь їх участі в процесах росту лейоміоми. Таким чином виявлено переважно локальну дисгормонемію у жінок з гіперпроліферативними захворюваннями матки, особливо за умови їх поєднання, що може свідчити про суттєву роль автономних механізмів регуляції пухлинного росту в патогенезі даної патології.

  Повний текст PDF - 209.51 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"