Молекулярно-генетичні детермінанти синдрому полікістозних яєчників

Запорожан, В. М.; Полякова, Є. А.

Мета роботи - оцінка поширеності функціональних поліморфізмів генів системи детоксикації ксенобіотиків (GSTM1, GSTT1 та CYP19), PPARG2, FTO у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Показано, що ризик виникнення СПКЯ у жінок з генотипом GSTM1 0/0 зростає в 3,7 разу (OR = 3,7; CI 95 % 2,8; 4,9), а в разі сполучення делецій за генами GSTM1 і GSTT1 - у 34,5 разу (OR = 34,5; CI 95 % 20,1; 59,4). Визначено, що наявність гомозиготного генотипу GG гена PPARG2 (rs1801282) збільшує ризик виникнення СПКЯ втричі (OR = 3,2; CI 95 % 1,8; 5,6). Середня кількість повторів триплету (CAG) n в екзоні 1 гена AR у контрольній групі становила <$E (20~symbol С~0,4)>, а в основній - <$E (19,4~symbol С~0,5)> (<$E p~>>~0,05>). У жінок із СПКЯ відзначається сильна негативна кореляція між показником функціонального поліморфізму гена CYP19(rs129078660) і рівнем гіперандрогенії. Наявність функціональних поліморфізмів за генами PPARG і FTO не впливає на число повторів CAG у гені AR і на гормональний профіль у хворих на СПКЯ. Розглянуто можливість застосування дослідження функціональних поліморфізмів генів, асоційованих з ризиком СПКЯ, під час вибору схеми лікування даної патології.


	Наукова періодика України		Здоров'я жінки