Комплексно досліджено показники мікробіоценозу статевих шляхів 119 жінок з ретенційними кістами яєчників на тлі хронічних запальних захворювань геніталій, 30 хворих із хронічними запальними захворюваннями органів малого таза та 20 жінок репродуктивного віку, які не мали гінекологічної патології. Одержані дані свідчать про те, що в жінок репродуктивного віку розвиток ретенційних кіст яєчників характеризується більш глибокими порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів, ніж у разі запальних процесів геніталій: істотним обсіменінням умовно-патогенною флорою, що супроводжується значним зниженням кількості або відсутністю лактобацил і розвитком бактеріального вагінозу.Проведено комплексне дослідження показників мікробіоценозу слизової оболонки піхви 32 хворих з лейоміомою матки (ЛМ) в поєднанні з запальними захворюваннями статевих шляхів (ЗЗСШ) (I група), 38 хворих із ЛМ без ЗЗСШ (II група), 20 пацієнток із ЗЗСШ без ЛМ (III група) та 30 жінок репродуктивного віку без гінекологічної патології (IV група). Одержані дані свідчать, що у жінок із ЛМ на тлі ЗЗСШ реєструються найбільш суттєві порушення показників мікроекології слизової оболонки піхви у порівнянні з обстеженими II - IV груп, збільшення частоти та кількісних показників висіву потенційно-патогенної мікрофлори, включаючи зростання частоти реєстрації гарднерел (у 43,8 % випадків), грибів роду Candida (у 31,3 %), дефіцит лактофлори (у 71,9 %), асоціації двох або трьох видів умовно-патогенних бактерій (у 68,8 %). Результати дослідження свідчать про доцільність бактеріологічного обстеження пацієнток як із ЛМ, так і з ЗЗСШ, з метою своєчасного виявлення інфекційних ускладнень і застосування для цих хворих лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на нормалізацію показників мікроекології статевих шляхів.Мета роботи - вивчити особливості мікробіоценозу статевих шляхів у жінок репродуктивного віку з проліферативною патологією статевих органів з метою оптимізації їх лікування. Було обстежено 121-у пацієнтку репродуктивного віку із наявністю проліферативних процесів ендометрія. Хворих було розподілено на 2 групи: I групу склали 45 жінок з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) у поєднанні з лейоміомою матки, II групу представили 76 пацієнток, які мали локальну проліферативну патологію ендометрія, III групу (контроль) склали 30 здорових жінок репродуктивного віку. Під час вивчення мікробіоценозу статевих шляхів було використано бактеріоскопічні та бактеріологічні методи обстеження. У обстежених жінок I та II груп виявлено дисбіотичні зміни в мікробіоценозі статевих шляхів, які включали: неспецифічний вагініт (I група - 46,7 %, II група - 38,2 %); вагіноз (I група - 40,0 %, II група - 35,5 %) та проміжний тип змін (I група - 13,3 %, II група - 26,3 %). Слід відмітити, що стан нормобіоценозу не було діагностовано у жодної з обстежених пацієнток. У хворих I групи з поєднанням проліферативних процесів ендометрія та лейоміоми матки визначались більш виражені зміни мікробіоценозу. З урахуванням викладеного вище доцільним є вивчення мікробного складу статевих шляхів у жінок з ГПЕ та проведення етіопатогенетичного лікування з метою нормалізації мікробіоценозу статевих шляхів. Заключення: проведені бактеріологічні обстеження стану мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з ГПЕ та міометрія підтверджують той факт, що зрушення в мікробній картині зовнішніх статевих шляхів може бути безпосереднім тригерним фактором у виникненні проліферативних процесів не тільки у піхві, цервікальному каналі шийки матки, але і в міо- та ендометрії та мають враховуватися під час вибору тактики лікування.

  Повний текст PDF - 259.261 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"