Виявлені особливості імунної відповіді у пацієнтів з різними формами безплідності свідчать про їх патогенетичне значення у порушеннях репродуктивної функції. Особливо це стосується пацієнтів з екскреторно-токсичним генезом безплідності, активація гуморальної ланки імунітету в яких поєднана з дефіцитом клітинної ланки. Такі дані теоретично обгрунтовують доцільність призначення препаратів імуномодулювальної дії у комплексному лікуванні таких пацієнтів. Аналіз одержаних результатів продемонстрував, що клінічне одужання зафіксовано у 88 (59,45 %) пацієнтів, покращання лабораторних показників - у 41 (27,7 %), відсутність позитивного ефекту - у 19 (12,83 %) досліджуваних. Під час мікроскопічного дослідження секрету передміхурової залози до і після лікування відзначено достовірне зменшення лейкоцитарної реакції: у III групі - з 84,3 +- 6,1 до 14,1 +- 1,7, у IV групі - з 79,7 +- 5,5 до 16,1 +- 4,1. Під час контрольного дослідження еякуляту через 3 міс після закінчення терапії кількість сперматозоїдів в 1 мл збільшилась з 34,56 +- 3,87 до 57,09 +- 4,64 у III групі - з 37,94 +- 5,04 до 40,41 +- 3,82 у IV групі, рухливість збільшилась з 27,69 +- 4,01 до 47,33 +- 2,31 і з 29,03 +- 3,22 до 36,27 +- 3,28 відповідно, кількість живих сперматозоїдів збільшилась з 38,92 +- 3,47 до 46,93 +- 3,48 у III групі і з 36,88 +- 4,01 до 40,18 +- 2,48 у IV групі, кількість патологічних форм зменшилась з 46,35 +- 3,27 до 24,38 +- 2,92 у III групі і з 48,30 +- 4,29 до 39,89 +- 3,92 у IV групі. Комплексна імуномодулювальна терапія у хворих на екскреторно-токсичну безплідність продемонструвала свою ефективність у 94,6 % хворих, що підтверджується достовірними змінами параметрів концентрації сперматозоїдів, їхньої рухливості і змісту патологічних форм, відновленням балансу цитокінів.

  Повний текст PDF - 287.669 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"