Мета дослідження - оцінювання активності ферментів антиоксидантної системи, супероксиддисмутази та каталази у плазмі крові та тканинах нирок щурів за умов моделювання гострого пієлонефриту та супутнього стрептозотоцинового цукрового діабету (ЦД) 1-го типу. Експериментальні дослідження проводилися на щурах лінії Вістар з масою тіла 200 - 300 г віком 8 - 9 міс. Моделювання гострого пієлонефриту (ГП) у крові та тканинах нирок щурів викликало вірогідне зниження активності ферментів супероксиддисмутази та каталази у плазмі крові і нирках по відношенню до норми, що пов'язано з розвитком оксидативного стресу в тканинах нирок лабораторних тварин. Активність супероксиддисмутази та каталази у плазмі крові і нирках тварин з ГП за ЦД 1-го типу вірогідно відрізнялись під час порівняння з відповідними показниками групи з ГП. Зазначені зміни активності супероксиддисмутази та каталази свідчать про патогенетичне значення порушення активності антиоксидантних ферментів за розвитку ГП та супутнього ЦД 1-го типу за умов оксидативного стресу. Заключення: застосування препаратів багатовекторної дії (армадін та кислота рибонуклеїнова) сприяло підвищенню активності антиоксидантних ферментів в організмі тварин за умов моделювання ГП із супутнім цукровим діабетом 1-го типу: активність супероксиддисмутази вірогідно підвищувалась у плазмі крові, виражено зростала і активність каталази у плазмі крові і в тканині нирок по відношенню до групи з традиційним медикаментозним впливом. Слід зазначити, що застосування препаратів багатовекторної дії з антиоксидантними властивостями сприяє підвищенню активності антиоксидантних ферментів у плазмі крові та нирках у щурів, суттєво ослаблює патогенну дію оксидативного стресу.

  Повний текст PDF - 325.567 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"