Частота рецидивів сечокам'яної хвороби (СКХ) протягом перших 3 років після лікування досягає 53 %, з них більше половини випадків виявляють на першому році спостереження. У віддалений період спостереження частота рецидивного каменеутворення досягає 77 %. Мета дослідження - оцінювання метафілактичної дії фітотерапії у пацієнтів з оксалатним уролітіазом після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) конкрементів сечоводу. Клінічне дослідження проводили як неінтервенційне відкрите контрольоване, у двох групах пацієнтів з контролем вихідного стану. У дослідження увійшли 64 пацієнти із СКХ, оксалатним конкрементом сечоводу, яким виконували один сеанс ЕУХЛ та досягали повної фрагментації каменю. Усім пацієнтам основної групи (n = 32) призначали базову терапію + фітотерапію протягом 1 міс з повторенням курсу лікування через 6 міс. Пацієнти контрольної групи (n = 32) одержували базову терапію без досліджуваного препарату. Загальна тривалість спостереження - 12 міс. Після 12 міс спостереження у пацієнтів основної групи концентрація цитратів у сечі становила 2,67 +- 0,14 ммоль/л проти 2,32 +- 0,11 ммоль/л у пацієнтів контрольної групи (p << 0,05). У пацієнтів основної групи добова екскреція оксалатів після 12 міс спостереження була знижена до 38,4 +- 3,45 мг/д проти пацієнтів контрольної групи - 50,1 +- 2,56 мг/д (p << 0,05). Після 12 міс спостереження відзначається стабільно високий діурез у пацієнтів основної групи 1,96 +- 0,24 л/д щодо пацієнтів контрольної групи 1,62 +- 0,12 л/д (p << 0,05). Концентрація сечової кислоти у сечі пацієнтів основної групи зменшилася до 4,42 +- 0,27 ммоль/л, у пацієнтів контрольної групи до 4,59 +- 0,22 ммоль/л. Після 12 міс спостереження концентрація сечової кислоти у сироватці крові становила 0,210 +- 0,64 мкммоль/л у пацієнтів основної групи та 0,305 +- 0,73 мкммоль/л - у пацієнтів контрольної групи (p << 0,05). Заключення: результати обстеження після 12 міс метафілактичного лікування пацієнтів основної групи з оксалатним нефролітіазом не виявили рецидивного каменеутворення у жодному випадку, у контрольній групі - 3 (9,4 %) пацієнти з рецидивним утворенням конкрементів до 5 мм у чашечко-мисковій системі нирки (p << 0,05). Одержані результати підтверджують патогенетичні механізми дії фітопрепарату уролесан на фактори ризику оксалатного нефролітіазу, що проявляється у стійкій нормалізації факторів ризику цієї патології.

  Повний текст PDF - 698.766 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"