Мета дослідження - проаналізувати клінічні дані, післяопераційну крововтрату та зміни показників периферійної гемограми у хворих, що перенесли позадулонну радикальну простатектомію (ПРПЕ) та ендоскопічну (малоінвазивну) радикальну простатектомію (ЕРПЕ), провести міжгрупове порівняння. Оцінено результати лікування локалізованого раку передміхурової залози (РПЗ) у 219 хворих, які перенесли радикальну простатектомію (РПЕ) у клініці ДУ "Інститут урології НАМН України" протягом 2013 - 2015 рр. включно. Хворі були розподілені на II групи. До групи I увійшли 164 (74,9 %) пацієнти, які перенесли ЕРПЕ. До групи II увійшли 55 (25,1 %) хворих, які перенесли ПРПЕ. Проаналізовано клінічні, лабораторні, розрахункові та патоморфологічні дані по кожному хворому. Дані оброблені методами параметричної та непараметричної статистики (t-тест Стьюдента, U-критерій Манна-Вітні, <$E chi sup 2> Пірсона тощо). Заключення: одержані дані щодо зменшення часу катетеризації сечового міхура, <$E DELTA roman Hb> та лейкоцитарного індексу співвідношення лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів після виконання РПЕ у групі хворих на локалізований рак ПЗ, які прооперовані в об'ємі ендоскопічної радикальної простатектомії, свідчать про нижчий загальноальтеруючий потенціал, а значить і кращу переносимість ендоскопічних методик операції по відношенню до позадулонної радикальної простатектомії та закладають основи для подальшого вивчення проблеми порушення системного гомеостазу під час та після виконання РПЕ, а також визначення ролі та місця кожного окремого типу радикальної простатектомії.Мета дослідження - проаналізувати клінічні дані, післяопераційну крововтрату та зміни показників периферійної гемограми у хворих, що перенесли позадулонну радикальну простатектомію (ПРПЕ) та ендоскопічну (малоінвазивну) радикальну простатектомію (ЕРПЕ), провести міжгрупове порівняння. Оцінено результати лікування локалізованого раку передміхурової залози (РПЗ) у 219 хворих, які перенесли радикальну простатектомію (РПЕ) у клініці ДУ "Інститут урології НАМН України" протягом 2013 - 2015 рр. включно. Хворі були розподілені на II групи. До групи I увійшли 164 (74,9 %) пацієнти, які перенесли ЕРПЕ. До групи II увійшли 55 (25,1 %) хворих, які перенесли ПРПЕ. Проаналізовано клінічні, лабораторні, розрахункові та патоморфологічні дані по кожному хворому. Дані оброблені методами параметричної та непараметричної статистики (t-тест Стьюдента, U-критерій Манна-Вітні, <$E chi sup 2> Пірсона тощо). Заключення: одержані дані щодо зменшення часу катетеризації сечового міхура, <$E DELTA roman Hb> та лейкоцитарного індексу співвідношення лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів після виконання РПЕ у групі хворих на локалізований рак ПЗ, які прооперовані в об'ємі ендоскопічної радикальної простатектомії, свідчать про нижчий загальноальтеруючий потенціал, а значить і кращу переносимість ендоскопічних методик операції по відношенню до позадулонної радикальної простатектомії та закладають основи для подальшого вивчення проблеми порушення системного гомеостазу під час та після виконання РПЕ, а також визначення ролі та місця кожного окремого типу радикальної простатектомії.

  Повний текст PDF - 349.989 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"