Мета дослідження - визначення особливості біоелектричної активності м'язової системи тазового дна; оцінювання змін показників електроміографії (ЕМГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСМ); вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура (СМ) методом біологічного зворотного зв'язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS (ЕМГ-тригерна електростимуляція) м'язів тазового дна. Обстежено 73 жінки з симптомами ГАСМ. Дослідженням ЕМГ симптоми дисфункції посмугованих м'язів промежини і сфінктерного апарату тазових органів встановили у 78,2 % жінок з ургентною формою нетримання сечі. У жінок із "сенсорними" симптомами ГАСМ без інконтиненції дисфункції м'язів промежини і сфінктерного апарату були виявлені у 36,8 та у 53,4 % хворих на ГАСМ з алгічним синдромом. Встановлено, що при застосуванні методу біологічного зворотнього зв'язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS показники м'язової роботи тазових сфінктерів покращилися вже через 2 тижні у 52 % хворих, а показники ЕМГ - через 4 тижні у 61 % хворих. До 15-го заняття прогрес в якості м'язової роботи зафіксований у 68 % хворих. Заключення: дослідженням встановлено, що терапія методом БЗЗ у поєднанні з ЕМГ-тригерною електростимуляцією м'язів тазового дна функціональних порушень нижніх сечових шляхів при ГАСМ сприяє відновленню управління процесом мікції, дозволяє сформувати оптимальний фізіологічний тип максимального м'язового скорочення і регуляції свідомого контролю за актом сечовипускання.

  Повний текст PDF - 231.319 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"