Описано вплив анатомічних особливостей системи нижньої чашки нирки на відходження фрагментів після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) та черезшкірної нефролітотрипсії (ЧШНЛ) конкрементів нижньої чашки. Серед переваг методики ЧШНЛ - можливість більш успішно ліквідувати камені за довшої на 4,42 мм шийки нижньої чашки, гострішого на <$E4,91 symbol Р> IPA-1, на <$E7,47 symbol Р> IPA-2 (p << 0,001) за однакових значень інфундибуло-пельвікального кута (p = 0,28) у разі аналогічних дисперсій виборок за усіма кутами (F-тест; <$Ep~symbol У~0,07>). Одержані дані вказують на те, що хворі, які повністю звільнилися від фрагментів після ЕУХЛ, все ж таки мали більш тупий інфундибуло-поперековий кут (ІПК) (ближче до <$E90 symbol Р>) у порівнянні із загальною вибіркою хворих з гострим ІПУ, яким виконували ЕУХЛ, так і з хворими після ЧНЛТ. Розраховано, що за середнього IPA-1 (M +- m) << <$E80,09~symbol С~0,64 symbol Р> або IPA-2 (M +- m) << <$E38,8~symbol С~0,78 symbol Р> та середнього найбільшого розміру конкременту нижньої чашки >> 0,83 +- 0,12 см пацієнтів частіше направляли на ЧШНЛ, ніж на ЕУХЛ.

  Повний текст PDF - 209.411 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"