Мета дослідження - виявити причину зниження ефективності лікування хворих з інфекціями сечових шляхів (ІСШ) з урахуванням бактеріальної антибіотикорезистентності. Проведено дослідження хворих з гострим пієлонефритом (n = 52) в аспекті практичного використання сучасної системи класифікації ІСШ. Визначено чутливість збудника до різних препаратів (288 тестів на чутливість, у середньому 5,54 тесту на пацієнта). Виявлено значне збільшення частоти полірезистентних штамів бактерій, особливо до фторхінолонів та цефалоспоринів. Найменша резистентність спостерігалась до карбапенемів. Запропоновано заходи для зменшення появи резистентних штамів, у тому числі більш активне використання карбапенемів з самого початку лікування у пацієнтів з ускладненим пієлонефритом (у яких є відповідні ознаки за наведеною класифікацією). Заключення: проведене дослідження свідчить, що резистентність збудників гострого пієлонефриту дійсно є важливою проблемою урології. Необхідно активніше запроваджувати моніторинг резистентності бактеріальних збудників у різних відділеннях і використовувати його у повсякденній клінічній практиці.

  Повний текст PDF - 128.106 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"