Проведено оцінювання ефективності консервативного лікування 79 хворих з конкрементами нижньої третини сечоводів із застосуванням тамсулозину, силодозину та ніфедипіну. Діагноз та локалізацію конкремента встановлювали за допомогою ультразвукового дослідження. Термін лікування тривав 4 тиж. Успішною літокінетичну терапію вважали у випадку підтвердженого відходження конкремента. Пацієнтів було розподілено на 3 групи: група 1 (n = 26), яким було призначено тамсулозин 0,4 мг 1 раз на день per os; група 2 (n = 28), яким було призначено ніфедипін 10 мг 3 рази на день per os; група 3 (n = 25), яким було призначено силодозин 8 мг 1 раз на день. Протягом терміну спостереження під впливом проведеної терапії спонтанне відходження конкрементів було відзначено у 77,9 % хворих з групи вживання тамсулозину, у 60,7 % хворих з групи вживання ніфедипіну та у 80,0 % хворих з групи вживання силодозину.

  Повний текст PDF - 423.789 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"