Дослідження вегетативного гомеостазу у дітей є однією зі складових оцінки адаптаційних механізмів організму за умов хронічної патології. Мета роботи - оцінка вегетативного гомеостазу для визначення його впливу на формування і вираженість адаптаційних механізмів у дітей і підлітків із хронічним пієлонефритом (ХП). Обстежено 115 дітей віком 6 - 17 років (53 хлопчики, 62 дівчинки) поза загостренням ХП. Контрольну групу становили 60 умовно здорових дітей аналогічного віку. Стан вегетативної нервової системи оцінювали згідно з даними вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності, одержаними за результатами методу кардіоінтервалографії у поєднанні з клиноортостатичною пробою. Вихідний вегетативний тонус у хворих на ХП характеризувався підвищенням активності симпатичного відділу та пригніченням парасимпатичного тонусу. Індекс напруження, що відображає ступінь напруження регуляторних механізмів, статистично значуще перевищував нормативні значення у хворих із 2 - 3-ю стадією хронічного захворювання нирок усіх вікових груп. Із прогресуванням хронічної хвороби нирок гіперсимпатикотонічний варіант вегетативної реактивності змінювався на асимпатикотонічний. Для вегетативного забезпечення серцевої діяльності хворих на ХП характерне переважання патологічних варіантів, що свідчить про прогресуючу недостатність та виснаження адаптаційних ресурсів організму. Висновки: зміни вегетативного гомеостазу у хворих на ХП демонструють напруження механізмів адаптації серцево-судинної системи та значне зниження рівня адаптаційно-пристосувального потенціалу.

  Повний текст PDF - 284.24 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"