Наукова періодика України Здоров'я дитини


Богмат Л. Ф. 
Сучасні підходи до лікування вторинної аритмогенної кардіоміопатії в дітей / Л. Ф. Богмат, Л. І. Рак, В. В. Ніконова, Т. А. Головко, І. М. Бессонова, Н. С. Шевченко, Е. Л. Ахназарянц, О. Я. Михальчук // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 1. - С. 1-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_1_3
Мета роботи - вивчити особливості морфофункціональних характеристик серцево-судинної системи в дітей та підлітків з порушеннями ритму, а також основні нейрогуморальні фактори, що супроводжують формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії (вАКМП) у цієї категорії пацієнтів, і встановити ефективність терапевтичних комплексів у відновленні порушених структури та функції серця у підлітків із вАКМП. Обстежені 134 підлітки віком 13 - 18 років з порушеннями ритму та провідності, без органічної патології серця, із них 55 (41,05 %) дівчат і 79 (59,0 %) юнаків. Функціональний стан серцево-судинної системи досліджувався за допомогою електрокардіографії, ультразвукового дослідження. Для оцінки активності симпатоадреналової системи (САС) проводили дослідження катехоламінів (норадреналін, адреналін) у сечі. Дослідження системи "ренін - ангіотензин - альдостерон" (РААС) включало визначення активності реніну плазми, змісту ангіотензину II і альдостерону в периферичній венозній крові. Вивчення субклінічного запалення включало визначення в крові ФНП-<$E alpha>, ІЛ-1<$E beta>, ІЛ-6. Для відновлення порушеної функції серця були використані терапевтичні комплекси патогенетичної або метаболічної дії. Встановлено, що довготривало існуючі в дитини будь-якого віку порушення ритму сприяють розвитку вАКМП, проявом якої є ремоделювання міокарда з розширенням порожнин і порушенням у першу чергу діастолічної, а потім і систолічної його функції. Встановлено, що дезадаптивне ремоделювання міокарда супроводжується зниженням варіабельності серцевого ритму, підвищенням активності САС та РААС, а також прозапальних цитокінів. Використання комплексу патогенетичної терапії, а саме препаратів групи іАПФ та бета-адреноблокаторів, більш ефективно сприяє відновленню морфофункціональних параметрів серця, нормалізації показників нейрогуморальних систем і факторів субклічного запалення. Висновки: діти з ознаками в АКМП вимагають більш активного спостереження та призначення препаратів, що запобігають прогресуванню дисфункції міокарда, а також засобів його метаболічної підтримки.
  Повний текст PDF - 278.475 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Богмат Л.
  • Рак Л.
  • Ніконова В.
  • Головко Т.
  • Бессонова І.
  • Шевченко Н.
  • Ахназарянц Е.
  • Михальчук О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Богмат Л. Ф. Сучасні підходи до лікування вторинної аритмогенної кардіоміопатії в дітей / Л. Ф. Богмат, Л. І. Рак, В. В. Ніконова, Т. А. Головко, І. М. Бессонова, Н. С. Шевченко, Е. Л. Ахназарянц, О. Я. Михальчук // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 1. - С. 1-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_1_3.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Богмат Людмила Феодосіівна (1947–) (медичні науки)
  • Рак Лариса Іванівна (медичні науки)
  • Ніконова Вікторія Вадимівна (1971–) (медичні науки)
  • Бессонова Ірина Миколаївна (1975–) (медичні науки)
  • Шевченко Наталя Станіславівна (1969–) (медичні науки)
  • Ахназарянц Ельміра Левонівна (1961–) (медичні науки)
  • Михальчук Оксана Ярославівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського