Мета роботи - оцінка якості життя підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) у динаміці протокольного лікування. Обстежено 49 дітей віком 13 - 17 років з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Групу порівняння становили 40 практично здорових дітей аналогічного віку. Ефективність терапії оцінювали в динаміці лікування та в катамнезі через три місяці. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника PedsQL 4.0, адаптованого для дітей віком від 13 до 18 років, і спеціалізованого опитувальника для гастроентерологічних хворих GSRS. Виявлено, що в період загострення ГЕРХ показники якості життя за всіма шкалами опитувальника PedsQL 4.0, а також показники, шо відображають психофізіологічні особливості дітей за оцінкою батьків, були значно зниженими. Після проведеного лікування відмічався позитивний клінічний ефект за даними опитувальника GSRS, але аналіз шкал опитувальника PedsQL 4.0 показав, що через 3 місяці визначалася тенденція до збільшення кількості балів за всіма критеріями, які характеризували покращання якості життя підлітків, а показники залишались суттєво нижчими порівняно з контрольною групою. Висновки: дослідження параметрів якості життя в період клінічної ремісії ГЕРХ є необхідною складовою комплексу ознак верифікації її повноти й основним критерієм оцінки стану підлітків, що дозволяє визначити терміни основного курсу терапії, прогнозувати подальший перебіг захворювання та клінічну ефективність протокольного лікування.Мета роботи - оцінка якості життя підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) у динаміці протокольного лікування. Обстежено 49 дітей віком 13 - 17 років з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Групу порівняння становили 40 практично здорових дітей аналогічного віку. Ефективність терапії оцінювали в динаміці лікування та в катамнезі через три місяці. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника PedsQL 4.0, адаптованого для дітей віком від 13 до 18 років, і спеціалізованого опитувальника для гастроентерологічних хворих GSRS. Виявлено, що в період загострення ГЕРХ показники якості життя за всіма шкалами опитувальника PedsQL 4.0, а також показники, шо відображають психофізіологічні особливості дітей за оцінкою батьків, були значно зниженими. Після проведеного лікування відмічався позитивний клінічний ефект за даними опитувальника GSRS, але аналіз шкал опитувальника PedsQL 4.0 показав, що через 3 місяці визначалася тенденція до збільшення кількості балів за всіма критеріями, які характеризували покращання якості життя підлітків, а показники залишались суттєво нижчими порівняно з контрольною групою. Висновки: дослідження параметрів якості життя в період клінічної ремісії ГЕРХ є необхідною складовою комплексу ознак верифікації її повноти й основним критерієм оцінки стану підлітків, що дозволяє визначити терміни основного курсу терапії, прогнозувати подальший перебіг захворювання та клінічну ефективність протокольного лікування.

  Повний текст PDF - 2.153 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"