Мета роботи - встановити можливі причини неефективності алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) пилковими алергенами (бур'янів) у дітей із сезонним алергічним ринітом і/або бронхіальною астмою на підставі вивчення гіперчутливості до алергенів, аналізу анамнестичних даних. Проведено алерготестування 192 дітей. 52 пацієнтам проведено анамнестичне опитування з акцентом на перехресну алергію та супутню патологію верхніх дихальних шляхів, а також на ефективність АСІТ. Статистичну обробку результатів проведено у програмі Statistica for Windows 6.0. Серед хворих на поліноз переважала гіперчутливість до амброзії (56 %), циклахени (46 %) та соняшника (58 %). До злакових рослин (райграс, грястиця, вівсяниця) чутливі 10 - 20 % пацієнтів. 23 % дітей мають сенсибілізацію до 5 та більше алергенів (в середньому до 3,3 +- 0,4). 52 % дітей мають супутню харчову алергію, 15 % - синдром оральної алергії, третина дітей - аденоїдні вегетації, гіпертрофію глоткових мигдалин, у 13 % алергічний риніт ускладнювався синуситом. Незадовільний клінічний ефект АСІТ пилковими алергенами асоціювався з наявністю поєднаної пилково-грибкової сенсибілізації, перехресної харчової та пилкової алергії, із сенсибілізацією до 4 та більше пилкових алергенів, з полівалентною алергією, а також спостерігався у разі поєднання алергічного риніту із синуситом (p << 0,05). Висновки: перед початком АСІТ дітям із полінозами необхідно визначити групу ризику стосовно можливої неефективності цього методу терапії та рекомендувати їм визначення специфічних імуноглобулінів класу Е до мажорних та мінорних алергенів для прогнозування ефективності АСІТ.

  Повний текст PDF - 1.937 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"