Висвітлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної клінічної педіатрії - підвищення ефективності лікування хронічної гастродуоденальної патології у дітей шляхом удосконалення та індивідуалізації комплексної терапії. Проаналізовано механізми формування та особливості перебігу гастродуоденальної патології у дітей віком 6 - 11-ти років з позицій біопсихосоціальної моделі медицини. Вивчено роль основних біологічних, психоемоційних та психосоціальних факторів ризику, їх взаємний вплив та взаємозв’язки. Доведено гетерогенність цього спектру хвороб, яка є підставою індивідуалізації лікувальних та профілактичних заходів. Розроблено концептуально-методологічний підхід до психотерапії за гастродуоденальної патології у дітей за умов соматичного стаціонару. Розроблено та впроваджено біопсихосоціальну модель надання медичної допомоги за патології гастродуоденальної зони у дітей.З позицій біопсихосоціальної моделі медицини формування захворювань гастродуоденальної зони відбувається у результаті взаємодії біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів, внесок яких у виникнення окремих нозологічних форм гастродуоденальної патології у дітей досліджений недостатньо. Мета дослідження - вивчення внеску біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів у формування різних нозологіних форм гастродуоденальної патології у дітей та взаємозв'язків між ними. Обстежені 83 дитини віком 6 - 11 років із патологією гастродуоденальної зони. Групу контролю становили 45 дітей, у яких не виявлено жодної соматичної патології. Для аналізу значимості окремих факторів у виникненні патології гастродуоденальної зони у дітей використано методи множинної кореляції та факторного аналізу. Одержані результати продемонстрували домінування ролі психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні функціональних розладів шлунка та дванадцятипалої кишки й гастриту/гастродуоденіту, тоді як при деструктивних формах гастродуоденальної патології переважав внесок біологічних факторів. Встановлено гетерогенність функціональної диспепсії як нозологічної форми: вагомими виявилися як фактори ризику формування деструкції слизової оболонки, так і психоемоційні фактори, притаманні власне функціональним розладам. Це пояснює різний перебіг функціональної диспепсії - в одних випадках непрогредієнтний, коли розлад залишається функціональним протягом десятиліть, в інших - це перша стадія континууму "функціональна диспепсія - гастрит/гастродуоденіт - виразкова хвороба". Висновки: формування хвороб гастродуоденальної зони, їх перебіг, прогноз визначає комбінація факторів ризику. Визначення їх ролі в кожному окремому випадку надасть можливість індивідуалізувати лікувальну та профілактичну тактику і підвищити їх ефективність, можливо, зменшивши економічні затрати.

  Повний текст PDF - 257.053 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"