Мета роботи - визначити наявність небажаних ефектів базисної терапії у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму (БА). Обстежено 224 дитини з алергічною БА віком від 6 до 17 років із визначенням вмісту гомоцистеїну та судинного ендотеліального фактора росту, проведенням ультрасонографії сонної та плечової артерій на апараті Philips HD11 XE у В-режимі з кольоровим допплерівським картуванням потоків. Порівнюючи показники вмісту гомоцистеїну та судинний ендотеліальний фактор росту у дітей, хворих на БА, залежно від наявності базисної протизапальної терапії (БПЗТ), встановлено, що їх уміст вірогідно нижчий у дітей, які не одержували БПЗТ (<$E р~<<~0,05>). Лікування середніми та високими дозами інгаляційних глюкокортикоїдів є чинником ризику підвищення вмісту гомоцистеїну (ОR 1,504; 95 % CI 1,141 - 7,519 та ОR 2,456; 95 % CI 1,427 - 29,343 відповідно). Вміст судинного ендотеліального фактора росту вірогідно підвищується при застосуванні низьких (OR 1,385; 95 % CI 1,117 - 4,602) та середніх (OR 2,462; 95 % CI 1,200 - 30,275) доз інгаляційних глюкокортикоїдів. Потовщення комплексу інтими-медії понад 0,9 мм (OR 1,157; 95 % CI 1,080 - 4,777) не мало дозозалежного ефекту.

  Повний текст PDF - 243.11 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"