Показано, що призначення інфузійної терапії за загальноприйнятими рекомендаціями M. A. Holliday, M. E. Segar часто призводить до гіпонатріємії та значних ускладнень. Об'єм рідини, що вводиться, в дітей у критичному стані не може точно бути визначений. Це залежить від багатьох факторів: тяжкості захворювання дитини, застосовування методів інтенсивної терапії. Критичний стан, біль, введення ряду препаратів стимулюють підвищену секрецію антидіуретичного гормона. Це обмежує виділення води з сечею, особливо в тій ситуації, коли в результаті введення електролітвільної рідини розвивається гіпонатріємія і спостерігається позитивний водний баланс. Що ж є ідеальним розчином при проведенні інфузійної терапії в дітей: гіпотонічна або ізотонічна рідина. Досі ця дискусія триває, тоді як застосування гіпотонічних розчинів набуває ще більшого поширення. Це призводить до гіпонатріємії та збільшує ризик несприятливих неврологічних ускладнень у дітей у критичному стані. Тому рутинне використання в них гіпотонічних розчинів має бути переглянуто. У всіх випадках необхідно забезпечувати мінімальний моніторинг водного балансу та рівня електролітів у плазмі крові.

  Повний текст PDF - 202.567 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"