Розглянуто пізні твори М. Мерло-Понті з метою експлікації естетичних аспектів феноменологічної онтології філософа. Виявлено специфіку концепції Мерло-Понті у підході до образотворчості, що полягає в запереченні конститутивного ідеалізму, в акцентуванні ноематичного аналізу в протилежність дослідженню ноетичного акту. Розглянута позиція Мерло-Понті з питання генезису полісемії, проаналізована здійснена ним критика репрезентації в мистецтві, виявлено розуміння філософом онтологічної природи мистецтва. Наголошено естетичні аспекти генетичної феноменології Мерло-Понті, пов'язані з тематизацією перцептивного смислу і переходу від нього до мовного смислу.

  Повний текст PDF - 223.338 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"